Розробка мапи історій (story mapping) — це техніка, яка дає змогу побачити цілісну картину, чого не вдалося б зробити за допомогою простого набору історій. Ось, власне, і все — опис книги вклався в одне реченні, але цього цілком достатньо, щоб оцінити переваги методу. Огляд цілісної картини полегшує взаємодію з користувачами, дозволяє уникнути розробки непотрібних функцій, а також орієнтує на релевантний досвід користування.
Ця книга не лише для тих, у кого на бейджі або у профілі написано щось на кшталт «бізнес-аналітик».
Напевно, найбільшим розчаруванням для мене за 10 років впровадження методології Agile стало те, що чимало програмістів розглядають історії як якісь односторонні вказівки з боку аналітиків. Але якщо ви справді хочете отримати ефективне ПЗ, яке може органічно вбудуватися в людську діяльність, то тих, хто створює програми, необхідно розглядати як джерело ідей про можливості, оскільки ніхто не знає, що можуть зробити програмісти, так добре, як самі програмісти. Тож ці люди повинні добре розуміти, що хочуть отримати їхні користувачі, і взаємодіяти з ними, створюючи мапи історій, де повністю враховано цілі користувачів.
Мартін Фаулер, передмова до «Мапа історій користувача», 18 червня 2014